освячуватися
ОСВЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док. 1. Ставати святим, освяченим. - Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Тют., Вир, 1964, 367).
@ Вода не освятиться без кого, заст. - ніде не обійдеться без когось; хтось завжди втрутиться в що-небудь. Солов'їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (Н.-Лев., II, 1956, 14).
2. тільки недок. Пас. до освячувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячуюся | освячуємося |
2 особа | освячуєшся | освячуєтеся |
3 особа | освячується | освячуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячуватимуся | освячуватимемося |
2 особа | освячуватимешся | освячуватиметеся |
3 особа | освячуватиметься | освячуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | освячувався | освячувалися |
Жіночий рід | освячувалася | |
Середній рід | освячувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячуймося | |
2 особа | освячуйся | освячуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | освячуючись | |
Минулий час | освячувавшись |