оселятися
ОСЕЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, рідко ОСЕЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИТИСЯ, оселюся, оселишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. З найдавніших часів люди оселялись по берегах рік (Фіз. геогр., 5, 1956, 49); - Воробця [Горобця] нема, то яке ж я маю право боронити кому іншому оселюватися в його хаті? (Фр., IV, 1950, 103); Мати з Настусею оселились на прожиття в Парижі (Н.-Лев., IV, 1956, 229); // Залишатися на деякий час жити де-небудь, у кого-небудь. - Оселяйтеся в мене, матроси (Кучер, Прощай.., 1957, 23); Оселився я у Горького, який нізащо не хотів мене пускати до готелю (Коцюб., III, 1956, 406).
2. Розміщуватися, гніздитися де-небудь. Злакова попелиця відкрито оселюється на листках злаків.. Листки жовкнуть і всихають (Захист рослин.., 1952, 273); Оселюючись в крилі [літака], гриби живляться алюмінієм і тим самим ослаблюють конструкцію літака (Хлібороб Укр., 5, 1966, 47).
3. перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.). Остання надія розтанула, важке передчуття владно оселилося в грудях (Збан., Малин. дзвін, 1958, 148); Вона помітно схудла, стала вразливішою. В ясних оченятах оселилася постійна задума (М. Ол., Леся, 1960, 77).
4. заст. Засновуватися. Січ же матінка рідненька Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась (Манж., Тв., 1955, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оселяюся | оселяємося |
2 особа | оселяєшся | оселяєтеся |
3 особа | оселяється | оселяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оселятимуся | оселятимемося |
2 особа | оселятимешся | оселятиметеся |
3 особа | оселятиметься | оселятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оселявся | оселялися |
Жіночий рід | оселялася | |
Середній рід | оселялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оселяймося | |
2 особа | оселяйся | оселяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оселяючись | |
Минулий час | оселявшись |