осквернення
ОСКВЕРНЕННЯ, я, с., книжн. Дія і стан за знач. оскверняти, осквернити і осквернятися, осквернитися. Осквернення могил предків [у скіфів] вважалося найтяжчим злочином і суворо каралося (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осквернення | осквернення |
Родовий | осквернення | осквернень |
Давальний | оскверненню | оскверненням |
Знахідний | осквернення | осквернення |
Орудний | оскверненням | оскверненнями |
Місцевий | на/у оскверненні | на/у оскверненнях |
Кличний | осквернення | осквернення |