осмикнути
ОСМИКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до осмикувати. На ганку Рудикової хати Мелашка осмикнула свою кофту (Кос., Новели, 1962, 146); Всі знають, що Лигун браконьєр.., а ніхто ж його не осмикне (Чаб., Тече вода.., 1961, 137); І те, з яким зацікавленням та здивуванням подивився Храпков на Преображенського, раптово ніби осмикнуло його (Ле, Міжгір'я, 1953, 39).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмикну | осмикнемо |
2 особа | осмикнеш | осмикнете |
3 особа | осмикне | осмикнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осмикнув | осмикнули |
Жіночий рід | осмикнула | |
Середній рід | осмикнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмикнімо | |
2 особа | осмикни | осмикніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осмикнувши |