осмикувати
ОСМИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМИКАТИ, осмикаю, осмикаєш і осмичу, осмичеш, док., перех. Те саме, що обсмикувати. Мелашка сама додивлялася при вдяганні [Богдана], осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 241); Вона помітила, як зблід Іван Юхимович, як нервово він осмикував на собі гімнастьорку (Руд., Остання шабля, 1959, 508); - Не лізь поперед батька в пекло, - осмикували чоловіка (Стельмах, II, 1962, 280).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмикую | осмикуємо |
2 особа | осмикуєш | осмикуєте |
3 особа | осмикує | осмикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмикуватиму | осмикуватимемо |
2 особа | осмикуватимеш | осмикуватимете |
3 особа | осмикуватиме | осмикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осмикував | осмикували |
Жіночий рід | осмикувала | |
Середній рід | осмикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмикуймо | |
2 особа | осмикуй | осмикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | осмикуючи | |
Минулий час | осмикувавши |