оснащений
ОСНАЩЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до оснастити. Чудесні діла нашого народу на неозорих його полях.., в глибинах оснащених новою технікою шахт і рудників, у світлих його містах і селах (Рильський, IX, 1962, 185); Київська ГЕС - перша в радянському гідробудівництві станція, оснащена горизонтальними турбінами (Знання.., 6, 1965, 23); // оснащено, безос. присудк. сл. Траулер оснащено найновішим навігаційним устаткуванням (Рад. Укр., 16. IX 1962, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оснащений | оснащена | оснащене | оснащені |
Родовий | оснащеного | оснащеної | оснащеного | оснащених |
Давальний | оснащеному | оснащеній | оснащеному | оснащеним |
Знахідний | оснащений, оснащеного | оснащену | оснащене | оснащені, оснащених |
Орудний | оснащеним | оснащеною | оснащеним | оснащеними |
Місцевий | на/у оснащеному, оснащенім | на/у оснащеній | на/у оснащеному, оснащенім | на/у оснащених |