осовіти
ОСОВІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати сонним, розслабленим, напівсвідомим (від перевтоми, отруєння, пияцтва і т. ін.). Яків моргнув на Бороха, потім налив-випив і зовсім осовів (Мирний, І, 1954, 277); [Пищимуха:] Це, панове, якась новина, я ще уперше чую! [Іван Степанович:] Ну, вже коли й ти осовів, то нам і бог велів! (Кроп., V, 1959, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осовію | осовіємо |
2 особа | осовієш | осовієте |
3 особа | осовіє | осовіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осовів | осовіли |
Жіночий рід | осовіла | |
Середній рід | осовіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осовіймо | |
2 особа | осовій | осовійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осовівши |