оставляти
ОСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОСТАВИТИ, влю, виш; мн. оставлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залишати. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш, Вибр., 1969, 191); Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Шевч., І, 1963, 28); Ти ж на боці геть остав Свій біль і муку.. І весь загальній справі посвятися (Фр., XIII, 1954, 29).
Не оставити ласкою кого, заст. - виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь. Кланяюсь, прошу: - Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Вовчок, І, 1955, 277); Випив Кирило Тур горілки да й каже: - Уже ж, пане ясновельможний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш, Вибр., 1969, 89).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оставляю | оставляємо |
2 особа | оставляєш | оставляєте |
3 особа | оставляє | оставляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оставлятиму | оставлятимемо |
2 особа | оставлятимеш | оставлятимете |
3 особа | оставлятиме | оставлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оставляв | оставляли |
Жіночий рід | оставляла | |
Середній рід | оставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оставляймо | |
2 особа | оставляй | оставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оставляючи | |
Минулий час | оставлявши |