остивати
ОСТИВАТИ, аю, аєш, недок., ОСТИТИ, ину, инеш, док., діал. Обридати. - Таки тобі хоть раз кувати остивало? - Питало Молота Ковадло (Боров., Тв., 1957, 176); Музо! Невже ж це тобі ще не остило співати? (Зеров, Вибр., 1966, 342); // безос. Остило так, як бабі жнива (Номис, 1864, № 5560); Там родилась, гарцювала Козацькая воля; Там шляхтою, татарами Засівала поле, Засівала трупом поле, Поки не остило... Лягла спочить... А тим часом Виросла могила (Шевч., І, 1963, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остиваю | остиваємо |
2 особа | остиваєш | остиваєте |
3 особа | остиває | остивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остиватиму | остиватимемо |
2 особа | остиватимеш | остиватимете |
3 особа | остиватиме | остиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | остивав | остивали |
Жіночий рід | остивала | |
Середній рід | остивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остиваймо | |
2 особа | остивай | остивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | остиваючи | |
Минулий час | остивавши |