осточортіти
ОСТОЧОРТІТИ, ію, ієш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг - усе це йому осточортіло до нудоти (Вас., І, 1959, 164); Я людям всім осточортів І остогид (Сам., І, 1958, 165); Парася із своїм чарльстоном більш ніж осточортіла Сергієві, але спиняти її він не міг (Епік, Тв., 1958, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осточортію | осточортіємо |
2 особа | осточортієш | осточортієте |
3 особа | осточортіє | осточортіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осточортів | осточортіли |
Жіночий рід | осточортіла | |
Середній рід | осточортіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осточортіймо | |
2 особа | осточортій | осточортійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осточортівши |