острокольний
ОСТРОКОЛЬНИЙ, а, е, діал. Гострокінцевий. Острокольний лом (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | острокольний | острокольна | острокольне | острокольні |
Родовий | острокольного | острокольної | острокольного | острокольних |
Давальний | острокольному | острокольній | острокольному | острокольним |
Знахідний | острокольний, острокольного | острокольну | острокольне | острокольні, острокольних |
Орудний | острокольним | острокольною | острокольним | острокольними |
Місцевий | на/у острокольному, острокольнім | на/у острокольній | на/у острокольному, острокольнім | на/у острокольних |