осікатися
ОСІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОСІКТИСЯ, осічуся, осічешся, док. 1. розм., рідко. Те саме, що обсікатися 1.
2. заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю).
3. Зазнавати невдачі в чому-небудь. [Кирило:] А на нашому [панові] - осікся [Харко]... Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав - та пізно вже... (Мирний, V, 1955, 142).
4. Раптово припиняти які-небудь дії, розмову і т. ін. Знає Іван, чим вразити жінку, і Марійка осікається, з зітханням поглядаючи на дочку (Стельмах, На.. землі, 1949, 150); - Послухай, хлопче... - промовив новенький [в'язень]. І враз осікся (Збан., Єдина, 1959, 101); Гайдук, що зібрався вже батькувати синів, осікся, почав сердито смоктати цигарку (Дім., І будуть люди, 1964, 230); // Раптово замовкати, затихати (про голос). Голос його раптом осікся.. Хлопець був вражений до краю: ніколи ще він не бачив свого вчителя таким! (Гончар, Таврія, 1952, 248).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осікаюся | осікаємося |
2 особа | осікаєшся | осікаєтеся |
3 особа | осікається | осікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осікатимуся | осікатимемося |
2 особа | осікатимешся | осікатиметеся |
3 особа | осікатиметься | осікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осікався | осікалися |
Жіночий рід | осікалася | |
Середній рід | осікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осікаймося | |
2 особа | осікайся | осікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | осікаючись | |
Минулий час | осікавшись |