отакенний
ОТАКЕННИЙ, а, е, займ. Збільш. до отакий 2. Поглянемо - аж отакенна завтовшки залізяка у ній [у машині] застряла (Мирний, IV, 1955, 247); Мар'яна навшпиньках підійшла до ліжка: - Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний! - і вона затормошила Яшка (Головко, І, 1957, 158); Стернями та картоплищами я скочуюсь до микитівського ставочка, де були отакенні коропи (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | отакенний | отакенна | отакенне | отакенні |
Родовий | отакенного | отакенної | отакенного | отакенних |
Давальний | отакенному | отакенній | отакенному | отакенним |
Знахідний | отакенний, отакенного | отакенну | отакенне | отакенні, отакенних |
Орудний | отакенним | отакенною | отакенним | отакенними |
Місцевий | на/у отакенному, отакеннім | на/у отакенній | на/у отакенному, отакеннім | на/у отакенних |