отвережувати
ОТВЕРЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, док., перех. Те саме, що витвережувати. Свіже повітря отвережувало, але голова була важка (Шиян, Баланда, 1957, 49); Оклики похвали отверезили його трохи (Фр., VI, 1951, 159); Взяв газету, почав переглядати заголовки. Один з них відразу мене отверезив, поставив з голови на ноги (Збан., Малин. дзвін, 1958, 116); // безос. Я був оп'янілий, але не п'яний.. Мене обняло холодом і мов отверезило (Коб., III, 1956, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отвережую | отвережуємо |
2 особа | отвережуєш | отвережуєте |
3 особа | отвережує | отвережують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отвережуватиму | отвережуватимемо |
2 особа | отвережуватимеш | отвережуватимете |
3 особа | отвережуватиме | отвережуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отвережував | отвережували |
Жіночий рід | отвережувала | |
Середній рід | отвережувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отвережуймо | |
2 особа | отвережуй | отвережуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отвережуючи | |
Минулий час | отвережувавши |