оторочуватися
ОТОРОЧУВАТИСЯ, ується, недок., ОТОРОЧИТИСЯ, рочиться, док. 1. Оповиватися, оточуватися вузькою смугою чого-небудь. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села, оторочилась їх низенькими хаточками (Мирний, II, 1954, 96).
2. тільки недок. Пас. до оторочувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оторочуюся | оторочуємося |
2 особа | оторочуєшся | оторочуєтеся |
3 особа | оторочується | оторочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оторочуватимуся | оторочуватимемося |
2 особа | оторочуватимешся | оторочуватиметеся |
3 особа | оторочуватиметься | оторочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оторочувався | оторочувалися |
Жіночий рід | оторочувалася | |
Середній рід | оторочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оторочуймося | |
2 особа | оторочуйся | оторочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оторочуючись | |
Минулий час | оторочувавшись |