отосклероз
ОТОСКЛЕРОЗ, у, ч. Хронічне захворювання внутрішнього вуха, при якому руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота. Вухо зруйнував отосклероз. Замість природного стремена хворому ставлять поліетиленовий протез (Літ. Укр., 12.ІІ 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | отосклероз | отосклерози |
Родовий | отосклерозу | отосклерозів |
Давальний | отосклерозові, отосклерозу | отосклерозам |
Знахідний | отосклероз | отосклерози |
Орудний | отосклерозом | отосклерозами |
Місцевий | на/у отосклерозі | на/у отосклерозах |
Кличний | отосклерозе | отосклерози |