ототожнення
ОТОТОЖНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ототожнити. Антинауковий характер має не тільки протиставлення законів природи і суспільства, але й їх ототожнення (Ком. Укр., 5, 1961, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ототожнення | ототожнення |
Родовий | ототожнення | ототожнень |
Давальний | ототожненню | ототожненням |
Знахідний | ототожнення | ототожнення |
Орудний | ототожненням | ототожненнями |
Місцевий | на/у ототожненні | на/у ототожненнях |
Кличний | ототожнення | ототожнення |