отофон
ОТОФОН, а, ч., спец. Прилад для підсилення слуху.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | отофон | отофони |
Родовий | отофона | отофонів |
Давальний | отофонові, отофону | отофонам |
Знахідний | отофон | отофони |
Орудний | отофоном | отофонами |
Місцевий | на/у отофоні | на/у отофонах |
Кличний | отофоне | отофони |