офеня
ОФЕНЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії - бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офеня | офені |
Родовий | офені | офень |
Давальний | офені | офеням |
Знахідний | офеню | офень |
Орудний | офенею | офенями |
Місцевий | на/у офені | на/у офенях |
Кличний | офене | офені |