офіцерство
ОФІЦЕРСТВО, а, с. 1. Збірн. до офіцер. Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Мирний, II, 1954, 134); Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (Кочура, Зол. грамота, 1960, 114).
2. Офіцерське звання, чин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіцерство | офіцерства |
Родовий | офіцерства | офіцерств |
Давальний | офіцерству | офіцерствам |
Знахідний | офіцерство | офіцерства |
Орудний | офіцерством | офіцерствами |
Місцевий | на/у офіцерстві | на/у офіцерствах |
Кличний | офіцерство | офіцерства |