охмеліти
ОХМЕЛІТИ, ію, ієш, док. Те саме, що захмеліти. [Явдоким:] Що ж я вип'ю одну, а з однії не охмелію!.. (Кроп., II, 1958, 390); Пляшки раз у раз мінялися. Люди охмеліли, розговорилися (Хор., Ковила, 1960, 28); Іван Іванович.. охмелів від змішаного з самогоном квасу, спеки та власного недокрів'я (Дмит., Наречена, 1969, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охмелію | охмеліємо |
2 особа | охмелієш | охмелієте |
3 особа | охмеліє | охмеліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | охмелів | охмеліли |
Жіночий рід | охмеліла | |
Середній рід | охмеліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охмеліймо | |
2 особа | охмелій | охмелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | охмелівши |