охранка
ОХРАНКА, и, ж., розм. У дореволюційній Росії - орган таємного поліцейського нагляду. [Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Сміл., Черв. троянда, 1955, 89); Царська охранка з ніг збивалася, вишукуючи учасників замаху на генерал-ад'ютанта Дрентельна (М. Ол., Леся, 1960, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | охранка | охранки |
Родовий | охранки | охранок |
Давальний | охранці | охранкам |
Знахідний | охранку | охранки |
Орудний | охранкою | охранками |
Місцевий | на/у охранці | на/у охранках |
Кличний | охранко | охранки |