ошелешувати
ОШЕЛЕШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. 1. рідко. Сильно вдаряючи по голові, доводити кого-небудь до непритомного стану. - Буна дзіва! - сказав я йому і ошелешив прикладом по голові... (Гончар, III, 1959, 54); - А що там за шум, пане коридорний? - розгублено запитав хтось [із в'язнів]. - То вас не стосується. Немов довбешкою по голові ошелешив (Збан., Єдина, 1959, 182).
2. Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати. Гальванеску.. продемонстрував свої схеми, зведення й виклади, ошелешуючи неймовірно великими числами (Смолич, І, 1958, 77); Вена ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 170).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ошелешую | ошелешуємо |
2 особа | ошелешуєш | ошелешуєте |
3 особа | ошелешує | ошелешують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ошелешуватиму | ошелешуватимемо |
2 особа | ошелешуватимеш | ошелешуватимете |
3 особа | ошелешуватиме | ошелешуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ошелешував | ошелешували |
Жіночий рід | ошелешувала | |
Середній рід | ошелешувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ошелешуймо | |
2 особа | ошелешуй | ошелешуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ошелешуючи | |
Минулий час | ошелешувавши |