п'ятий
П'ЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника п'ять. Так дбає, як пес про п'яту ногу (Укр.. присл.., 1955, 206); Уже третій, і четвертий, І п'ятий минає Немалий рік, а Степана Немає, немає (Шевч., II, 1963, 338); Всі говорили, що він здібний і повинен учитися. Якщо четверо працюватимуть, то на п'ятого зароблять (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 21).
@ Потрібний, як собаці п'ята нога див. нога; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо; П'яте через десяте див. десятий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | п'ятий | п'ята | п'яте | п'яті |
Родовий | п'ятого | п'ятої | п'ятого | п'ятих |
Давальний | п'ятому | п'ятій | п'ятому | п'ятим |
Знахідний | п'ятий, п'ятого | п'яту | п'яте | п'яті, п'ятих |
Орудний | п'ятим | п'ятою | п'ятим | п'ятими |
Місцевий | на/у п'ятому, п'ятім | на/у п'ятій | на/у п'ятому, п'ятім | на/у п'ятих |