палання
ПАЛАННЯ, я, с. Дія за знач. палати. З кратерів огонь своє палання ніс (Ус., Листя.., 1956, 152); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Перв., II, 1958, 138); Рильський в роки небувало жорстокої і важкої війни запалав таким ярим червоним цвітом.. враженої і розгніваної любові до Батьківщини, що це палання саме стало актом подвигу, актом духовного і мистецького геройства (Вітч., 3, 1965, 197).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | палання | палання |
Родовий | палання | палань |
Давальний | паланню | паланням |
Знахідний | палання | палання |
Орудний | паланням | паланнями |
Місцевий | на/у паланні | на/у паланнях |
Кличний | палання | палання |