паперовик
ПАПЕРОВИК, а, ч. Те саме, що папірник. Недавно паперовики України зустрічалися з споживачами своєї продукції - поліграфістами (Рад. Укр., 17. VI 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паперовик | паперовики |
Родовий | паперовика | паперовиків |
Давальний | паперовикові, паперовику | паперовикам |
Знахідний | паперовика | паперовиків |
Орудний | паперовиком | паперовиками |
Місцевий | на/у паперовику, паперовикові | на/у паперовиках |
Кличний | паперовику | паперовики |