патли
ПАТЛИ, ів, мн., розм. 1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (Вас., II, 1959, 185); Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (Стельмах, II, 1962, 308).
@ За патли тягати (цупити і т. ін. ) кого; Патли обірвати (обскубти і т. ін. ) кому - бити кого-небудь, смикаючи за волосся. - Он на тому місці ми з Лукеркою за патли одна одну цупили. Ну й дурні. Я б їй зараз усе пробачила (Тют., Вир, 1964, 520); [Горпина:] Якби моя Оленка так верховодила у хаті, то я б їй патли обскубла (Н.-Лев., II, 1956, 478); Патли [на] собі рвати - те саме, що Волосся рвати (дерти) [на голові, на собі] див. волосся. Писар перш слухав з холодної, як добрі люди гуляли на весіллі, та аж патли собі рвав, що не йому досталась козир-дівка (Кв.-Осн., II, 1956, 305).
2. Довга, густа, кудлата шерсть тварини. Укачавшись, увалявшись, устає [ведмідь], струшує патли (Вовчок, І, 1955, 383).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патли | |
Родовий | патлів | |
Давальний | патлам | |
Знахідний | патли | |
Орудний | патлами | |
Місцевий | на/у патлах | |
Кличний | патли |