первинка
ПЕРВИНКА, и, ж., розм. Те саме, що первина. Проведення Дня врожаю [на Україні в 20-ті роки] викликало шалений опір церковників. Щоб відвернути увагу трудового селянства від свята, попи влаштували по церквах освяту первинок (першого хліба) (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 99); - Нам не первинка жити в таких малих містах (Н.-Лев., III, 1956, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | первинка | первинки |
Родовий | первинки | первинок |
Давальний | первинці | первинкам |
Знахідний | первинку | первинки |
Орудний | первинкою | первинками |
Місцевий | на/у первинці | на/у первинках |
Кличний | первинко | первинки |