перволіток
ПЕРВОЛІТОК, тка, ч., розм. 1. Маля тварини або дитина на першому році життя. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина - і табун [коней] мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).
2. перен. Юна людина. Пані наша була не перволіток та й не яка стара (Вовчок, І, 1955, 258).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перволіток | перволітки |
Родовий | перволітка | перволітків |
Давальний | перволіткові, перволітку | перволіткам |
Знахідний | перволітка | перволітків |
Орудний | перволітком | перволітками |
Місцевий | на/у перволітку, перволіткові | на/у перволітках |
Кличний | перволітку | перволітки |