первопуття
ПЕРВОПУТТЯ, я, с., розм. Те саме, що первопуток. Зима!.. Радіючи, в гринджоли Конячку селянин запріг; По первопуттю через поле Вона чвалає, вчувши сніг (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 118); * Образно. Ідеї марксизму-ленінізму надають сили нашим крилам і осявають незвідані, ніким ще не ходжені дороги - первопуття в променисте майбуття (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | первопуття | |
Родовий | первопуття | |
Давальний | первопуттю | |
Знахідний | первопуття | |
Орудний | первопуттям | |
Місцевий | на/у первопутті | |
Кличний | первопуття |