перевірений
ПЕРЕВІРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перевірити. Пропустимо дальші запитання і відповіді двох старих, перевірених довгими роками, майже чи не з дитинства, друзів (Довж., І, 1958, 105); Глибоко свідома є творчість наша, перевірена на масах (Тич., III, 1957, 98); // перевірено, безос. присудк. сл. Звечора віконниці міцно взято на прогоничі, уважно перевірено засуви: в таку ніч усього можна чекати (Кир., Вибр., 1960, 288).
Перевірений на що - підданий аналізу для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. Воно [насіння] добре просушене, відкаліброване, перевірене на схожість (Рад. Укр., 31.1 1961, 2).
2. у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий перевірці. Гірка перевірених зошитів росте (Кучер, Трудна любов, 1960, 276).
3. у знач. прикм. Вірогідність якого безсумнівна; точний. - У мене є перевірені відомості, що в завтрашньому бою прапор полку перебуватиме у вашій роті (Ю. Янов., II, 1954, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перевірений | перевірена | перевірене | перевірені |
Родовий | перевіреного | перевіреної | перевіреного | перевірених |
Давальний | перевіреному | перевіреній | перевіреному | перевіреним |
Знахідний | перевірений, перевіреного | перевірену | перевірене | перевірені, перевірених |
Орудний | перевіреним | перевіреною | перевіреним | перевіреними |
Місцевий | на/у перевіреному, перевіренім | на/у перевіреній | на/у перевіреному, перевіренім | на/у перевірених |