переговорювати
ПЕРЕГОВОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕГОВОРИТИ, ворю, вориш, док. 1. перев. док., про кого - що. Розмовляючи з ким-небудь про справи, домовлятися про що-небудь, з'ясовувати щось або говорити з ким-небудь недовго, поспіхом. Максюта переговорив з бетонницями, щось показав їм рукою в протилежний кінець майданчика (Гур., Друзі.., 1959, 70); - Цеї [цієї] ж весни обов'язково виберу час, переговорю з Інною, виясню ставлення її до мене (Крот., Сини.., 1948, 11).
2. що, про кого - що і без додатка. Говорити з ким-небудь про все або багато чого-небудь. За стаканом пива або чаю вони багато чого переговорювали між собою (Н.-Лев., І, 1956, 448); Того вечора Глущук і Артьомов багато чого переговорили про життя людей на світі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 216).
3. тільки док. Закінчити розповідь або обговорення чого-небудь. До вечора не переговориш усього, що там було! (Кв.-Осн., II, 1956, 185); На селі стало тихо. Переговорили люди... вирішили - схаменулась дівчина, за розум береться (Вас., ІІ, 1959, 105).
4. перев. док., розм. Говорячи більше за кого-небудь, примусити його замовкнути. - Тебе, дівчино, як я бачу, й за рік не переговориш, а за два не переслухаєш, - каже Опанас (Вовчок, І, 1955, 24); Переговорити її було неможливо. Вона сипала по тисячі слів за хвилину (Ряб., Золототисячник, 1948, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переговорюю | переговорюємо |
2 особа | переговорюєш | переговорюєте |
3 особа | переговорює | переговорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переговорюватиму | переговорюватимемо |
2 особа | переговорюватимеш | переговорюватимете |
3 особа | переговорюватиме | переговорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переговорював | переговорювали |
Жіночий рід | переговорювала | |
Середній рід | переговорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переговорюймо | |
2 особа | переговорюй | переговорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | переговорюючи | |
Минулий час | переговорювавши |