перегодом
ПЕРЕГОДОМ, присл., розм. Через деякий час. - Чужі жінки з базару йдуть, моєї немає. А ось перегодом бреде огородом (Чуб., V, 1874, 664); Через хвилину чутно замок цокнув. Загарчав засув, а ще трохи перегодом і хвіртка відчинилася (Мирний, V, 1955, 108); Тільки перегодом він збагнув, як безтактно з нею повівся (Мур., Свіже повітря.., 1962, 36).