перегінний
ПЕРЕГІННИЙ, а, е. 1. Стос. до перегону (у 1-3 знач.). Перегінний тунель; // Признач. для перегонки. Гості побачили в величезнім покої чудернацькі прозорі посудини.., всяке дивовижне начиння, перегонні пристрої (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405); // Який є продуктом перегонки. Горілочку пили, Не тютюнкову і не пінну,.. перегінну (Котл., І, 1952, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перегінний | перегінна | перегінне | перегінні |
Родовий | перегінного | перегінної | перегінного | перегінних |
Давальний | перегінному | перегінній | перегінному | перегінним |
Знахідний | перегінний, перегінного | перегінну | перегінне | перегінні, перегінних |
Орудний | перегінним | перегінною | перегінним | перегінними |
Місцевий | на/у перегінному, перегіннім | на/у перегінній | на/у перегінному, перегіннім | на/у перегінних |