перекликати
ПЕРЕКЛИКАТИ див. перекликати.
ПЕРЕКЛИКАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕКЛИКАТИ, ичу, ичеш, док., перех. 1. Робити перекличку (в 1 знач.). Дзвінок покликав на перекличку. Нехотя посунули у верхню залу. Жук перекликає (Чумак, Черв. заспів, 1956, 144); Рано збудять [новобранців], оглядітись не дадуть, Перекличуть, до майдану поведуть (Щог., Поезії, 1958, 108).
2. тільки док., заст. Покликати до себе (жити, працювати і т. ін.). Я шавлію пересію, Руту пересмичу, А до себе миленького Таки перекличу (Укр.. лір. пісні, 1958, 317); - Якби мені перекликати сюди Лавріна, я б навіки зосталась у матері, - думала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 327).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекличу | перекличемо |
2 особа | перекличеш | перекличете |
3 особа | перекличе | перекличуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перекликав | перекликали |
Жіночий рід | перекликала | |
Середній рід | перекликало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекличмо | |
2 особа | переклич | перекличте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перекликавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекликаю | перекликаємо |
2 особа | перекликаєш | перекликаєте |
3 особа | перекликає | перекликають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекликатиму | перекликатимемо |
2 особа | перекликатимеш | перекликатимете |
3 особа | перекликатиме | перекликатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перекликав | перекликали |
Жіночий рід | перекликала | |
Середній рід | перекликало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекликаймо | |
2 особа | перекликай | перекликайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перекликаючи | |
Минулий час | перекликавши |