перелам
ПЕРЕЛАМ, у, ч. 1. Дія за знач. переламати2 і переламатися2. На проводах лінії спостерігається вібрація, яка може викликати перелам жил проводу (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 64); // Що-небудь зламане, переламане в певному місці. У нього [коня] був перелам передньої ноги і рана в паху від розколотої дошки (Сміл., Зустрічі, 1936, 39).
2. перен. Те саме, що перелом 3. У третій дії ["Ревізора"], починаючи зі сцени Мар 'ї Антонівни та Анни Андріївни, настає чіткіший перелам у сприйманні вистави (Минуле укр. театру, 1953, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перелам | перелами |
Родовий | переламу | переламів |
Давальний | переламові, переламу | переламам |
Знахідний | перелам | перелами |
Орудний | переламом | переламами |
Місцевий | на/у переламі | на/у переламах |
Кличний | переламе | перелами |