перемир'я
ПЕРЕМИР'Я, я, с. Тимчасове припинення воєнних дій за згодою сторін, що беруть участь у війні, а також угода про припинення таких дій. - Перемир 'я вічно тривати не може. Після нього або приходить мир, або... знов розпочинається війна (Шовк., Інженери, 1956, 453); За Андрусівським перемир 'ям, укладеним Росією з Польщею в 1667 р., за Росією залишились українські землі на лівому березі Дніпра і Київ на правому березі (Нова іст., 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перемир'я | перемир'я |
Родовий | перемир'я | перемир'ів |
Давальний | перемир'ю | перемир'ям |
Знахідний | перемир'я | перемир'я |
Орудний | перемир'ям | перемир'ями |
Місцевий | на/у перемир'ї | на/у перемир'ях |
Кличний | перемир'я | перемир'я |