перенятий
ПЕРЕНЯТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до переняти. Наші діти у свою чергу додають до перенятої від нас мови.. того, що їм за свого життя довелося навчитися (Мирний, V, 1955, 308): Вовкун кинувся до нього, перенятий страшенною тривогою, - він думав, що Гава вбитий (Фр., III, 1950, 397); * Образно. Доганяємо їх, доганяєм, як коня, що вітрами перенятий (Тич., І, 1957, 163).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перенятий | перенята | переняте | переняті |
Родовий | перенятого | перенятої | перенятого | перенятих |
Давальний | перенятому | перенятій | перенятому | перенятим |
Знахідний | перенятий, перенятого | переняту | переняте | переняті, перенятих |
Орудний | перенятим | перенятою | перенятим | перенятими |
Місцевий | на/у перенятому, перенятім | на/у перенятій | на/у перенятому, перенятім | на/у перенятих |