переораний
ПЕРЕОРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переорати. Молодий - будь вічно молодим! .. Переорана, непоборена, Вся земля твоя - твій рідний дім (Перв., І, 1958, 475); З-під шапчини на гладеньке, але вже переоране глибокою борозенкою чоло [юнака] спадають густі кучері буйного, русявого чуба (Коз., Гарячі руки, 1960, 15); // переорано, безос. присудк. сл. * Образно. Люди орють землю, а літа - душу. Ох, і переорано її, оцю мужицьку душу, і вздовж, і впоперек (Стельмах, І, 1962, 629).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переораний | переорана | переоране | переорані |
Родовий | переораного | переораної | переораного | переораних |
Давальний | переораному | переораній | переораному | переораним |
Знахідний | переораний, переораного | переорану | переоране | переорані, переораних |
Орудний | переораним | переораною | переораним | переораними |
Місцевий | на/у переораному, переоранім | на/у переораній | на/у переораному, переоранім | на/у переораних |