переїди
ПЕРЕЇДИ, ів, мн. 1. Недоїдені тваринами залишки корму (сіна, соломи і т. ін.); з'їди. Він навіть почутив гарячий од сонця ярмарковий дух куряви, возів, коліс, пахощі од трави та переїдів сіна на возах (Н.-Лев., III, 1956, 11); Баба взяла в руки налигач, підвела воли до воза, де лежали вчорашні переїди, і пішла до клуні (Стельмах, І, 1962, 425).
2. Залишки їжі, страви; об'їдки. Багатші дзьобали виноград - хто з хустини, хто з кашкета, і, об' ївши грону [гроно], або складали переїди до гурту на вікно, або кидали через голову (Свидн., Люборацькі, 1955, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переїди | |
Родовий | переїдів | |
Давальний | переїдам | |
Знахідний | переїди | |
Орудний | переїдами | |
Місцевий | на/у переїдах | |
Кличний | переїди |