першовідкривач
ПЕРШОВІДКРИВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін. Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов.. бачив північний острів Курильського архіпелагу - Алаїд (Видатні вітч. географи.., 1954, 20); Ім'я першовідкривача кам'яновугільних покладів у Донбасі довго лишалося невідомим (Наука.., 1, 1963, 3); Є якась непереможна приваблива сила, що вела першовідкривачів у далекі походи, вела мисливців по звіриних стежках, де не ступала людська нога (Собко, Нам спокій.., 1959, 61); * Образно. Відкриття в поезії, як і в науці, - це життєвий подвиг. Павло Тичина - у почесній лаві першовідкривачів, адже ж він автор небачених до нього взірців поезії, з нечуваними ритмами, інтонаціями (Знання.., 1, 1966, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | першовідкривач | першовідкривачі |
Родовий | першовідкривача | першовідкривачів |
Давальний | першовідкривачеві, першовідкривачу | першовідкривачам |
Знахідний | першовідкривача | першовідкривачів |
Орудний | першовідкривачем | першовідкривачами |
Місцевий | на/у першовідкривачі, першовідкривачу, першовідкривачеві | на/у першовідкривачах |
Кличний | першовідкривачу | першовідкривачі |