пестуючи
пестувати
ПЕСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Кв.-Осн., II, 1956, 309); Пестую його, годую кашкою; стало воно потрошку та потрошку одужувать, піднялось на ноги і забелькотіло: «Тату, бозя» (Стор., І, 1957, 215); // Потурати чиїм-небудь надмірним вимогам, бажанням, примхам; балувати. Тимоха дуже було часто гроші бере в батька, а той, не вміючи одговоритись і пестуючи дурня, дає йому, скільки він забажає (Кв.-Осн., II, 1956, 257).
2. перен. Сприяти розвиткові, зростанню кого-, чого-небудь. Наша справа - розвивати демократичне піднесення, пестувати нову, по-новому зростаючу в новій Росії революційну демократію (Ленін, 21, 1971, 238).
3. Те саме, що пестити 1. - Орисе! Ріднесенька! Зіронько моя! - обнімала і пестувала Катря, переставши плакати, свою кохану посестрицю, товаришку по горю (Стар., Облога.., 1961, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пестую | пестуємо |
2 особа | пестуєш | пестуєте |
3 особа | пестує | пестують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пестуватиму | пестуватимемо |
2 особа | пестуватимеш | пестуватимете |
3 особа | пестуватиме | пестуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пестував | пестували |
Жіночий рід | пестувала | |
Середній рід | пестувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пестуймо | |
2 особа | пестуй | пестуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пестуючи | |
Минулий час | пестувавши |