петлювати
ПЕТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Тют., Вир, 1964, 346); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (Коз., Нові Потоки, 1948, 227); * Образно. Давно вже дядьки мовчать.. А Микола все ще петлює, шеретує, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | петлюю | петлюємо |
2 особа | петлюєш | петлюєте |
3 особа | петлює | петлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | петлюватиму | петлюватимемо |
2 особа | петлюватимеш | петлюватимете |
3 особа | петлюватиме | петлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | петлював | петлювали |
Жіночий рід | петлювала | |
Середній рід | петлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | петлюймо | |
2 особа | петлюй | петлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | петлюючи | |
Минулий час | петлювавши |