пирхнути
ПИРХНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до пирхати 1. Онися.. випила, але похапцем, пирхнувши, сполохано зиркнула на людей, чи ніхто не кепкуватиме (Гуц., Скупана.., 1965, 95); Всі присутні слухали розповідь «хіміка» цілком серйозно, тільки один молоденький лаборант.. не витримав, пирхнув і швидко заховався десь за столами (Собко, Запорука.., 1952, 51); - Годі! - пирхнув губернатор, виринувши з води (Довж., І, 1958, 396).
2. тільки док., діал. Пролетіти. Як ластівка з плесів своїх ясненьких Підніметься [дівчина] і поуз вас пирхне, І крутиться, й вертиться, веселенька, І ледве землю крилами торкне (Кост., І, 1967, 69); Теплий [легіт] ледве чутно дише, в тіні цвіти головки вниз клонять, пташка пирхне, листям заколише, десь далеко жайворонки дзвонять (Мак., Вибр., 1954, 361).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пирхну | пирхнемо |
2 особа | пирхнеш | пирхнете |
3 особа | пирхне | пирхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пирхнув | пирхнули |
Жіночий рід | пирхнула | |
Середній рід | пирхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пирхнімо | |
2 особа | пирхни | пирхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пирхнувши |