писаннячко
ПИСАННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писання 2. Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Федьк., Буковина, 1950, 24); - Перегляньте, перегляньте архівник.. У нас немає кому доглядати паперовий брухт.. А ви - людина вчена, поворушіть трохи це прадідівське писаннячко; колись якась користь з цього буде (Донч., II, 1956, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | писаннячко | писаннячка |
Родовий | писаннячка | писаннячок |
Давальний | писаннячкові, писаннячку | писаннячкам |
Знахідний | писаннячко | писаннячка |
Орудний | писаннячком | писаннячками |
Місцевий | на/у писаннячку | на/у писаннячках |
Кличний | писаннячко | писаннячка |