писарювати
ПИСАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Бути писарем. - Та ви добренно пишете! - здивувався становий . - Навчився, писарюючи колись у волості, - одказав Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 383); Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Гр., І, 1963, 320); Гергелик на посаді писаря виявився справжнім надбанням. З головою закопався він у свої справи і розвів таку канцелярію, ніби писарював не в партизанському загоні, а в якійсь мирній установі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 132).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | писарюю | писарюємо |
2 особа | писарюєш | писарюєте |
3 особа | писарює | писарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | писарюватиму | писарюватимемо |
2 особа | писарюватимеш | писарюватимете |
3 особа | писарюватиме | писарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | писарював | писарювали |
Жіночий рід | писарювала | |
Середній рід | писарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | писарюймо | |
2 особа | писарюй | писарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | писарюючи | |
Минулий час | писарювавши |