питатися
ПИТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. кого - чого, про кого - що, розм. за кого - що, також без додатка. Те саме, що питати 1-3. Питаються люди - який в мене милий. Який? Розказати не вмію (Дн. Чайка, Тв., 1960, 236); Мати вже ніби й забула, що питалася - і не жде відповіді (Головко, II, 1957, 362); - Знаю, що усюди будуть питатись про вашу жінку: відкіля вона і хто така є? (Кв.-Осн., II, 1956, 338); Сердечно Вам дякую, що питаєтеся за мою маму. Вона хвора (Стеф., III, 1954, 153); Ось вона в бібліотеці. Не питаючись книжки, сіла вона край стола (Л. Укр., III, 1952, 531); Щоб жить - ні в кого права не питаюсь (Тич., II, 1957, 161); // Намагатися довідатися про що-небудь (поглядом, рухами і т. ін.). Мати стара потурбувалася, чи не хворість яка викидається.. Вірна дружина очима любими питалася його (Вовчок, І, 1955, 355).
Питатися на здоров'я див. здоров'я.
2. кого - чого, у кого. Звертатися до кого-небудь за дозволом, згодою і т. ін. зробити щось. На людськім полі ростуть панські дуби. Мужик іде та й рубає, нікого не питаючись, наче своє (Коцюб., І, 1955, 462); - Ти повчи мені батька! Він знає, що робить! - в голосі Гната обізвалась пересторога . - Ви все знаєте. А в дівки ж згоди питалися? (Стельмах, І, 1962, 533); З'являється звідкись Денис Блаженко і, браво клацнувши каблуками, питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Гончар, III, 1959, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | питаюся | питаємося |
2 особа | питаєшся | питаєтеся |
3 особа | питається | питаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | питатимуся | питатимемося |
2 особа | питатимешся | питатиметеся |
3 особа | питатиметься | питатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | питався | питалися |
Жіночий рід | питалася | |
Середній рід | питалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | питаймося | |
2 особа | питайся | питайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | питаючись | |
Минулий час | питавшись |