питущий
ПИТУЩИЙ, а, е. Який п'є (у 2 знач.), є п'яницею. [Пріська:] Я сьогодня [сьогодні] ходила на кладовище, припадала до материної могилки, благала, щоб матуся навернула моє серце до Тимохи... Ще гірш серце почало боліти! Він питущий, а як нап'ється, то як звір!.. (Кроп., IV, 1959, 180); Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Гуц., Скупана.., 1965, 136).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | питущий | питуща | питуще | питущі |
Родовий | питущого | питущої | питущого | питущих |
Давальний | питущому | питущій | питущому | питущим |
Знахідний | питущий, питущого | питущу | питуще | питущі, питущих |
Орудний | питущим | питущою | питущим | питущими |
Місцевий | на/у питущому, питущім | на/у питущій | на/у питущому, питущім | на/у питущих |