пияка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пияка | пияки |
Родовий | пияки | пияк |
Давальний | пияці | пиякам |
Знахідний | пияку | пияк |
Орудний | пиякою | пияками |
Місцевий | на/у пияці | на/у пияках |
Кличний | пияко | пияки |
пияк
ПИЯК, а, ч., розм. Той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця. Пияком звичайно є той, хто п'є в корчмі та й хто п'є завсігди: чи є товариство, чи ні, чи є причина пити, чи ні (Март., Тв., 1954, 64); - Да, так ти говориш, значить, Я - пияк, ледащо . - П'ють усі, - але пиячить, Тимофію, нащо? (Воскр., З перцем!, 1957, 189).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пияк | пияки |
Родовий | пияка | пияків |
Давальний | пиякові, пияку | пиякам |
Знахідний | пияка | пияків |
Орудний | пияком | пияками |
Місцевий | на/у пияку, пиякові | на/у пияках |
Кличний | пияче | пияки |