плесканець
ПЛЕСКАНЕЦЬ, плесканця, ч. 1. Коржик із тіста, глини і т. ін. плескатої форми. Взялася [Горпина] в діжі зшкрібати тісто.. та збивати плесканця, щоб вчиняти було на чому (Гуц., Скупана.., 1965, 63).
2. Те саме, що плесканка 1. Знаходимо також [у гуцульській кераміці] різні глеки і глечики,.. куманці, названі тут колачами, і плесканці, тотожні по формі з полтавськими (Гуцульська кераміка, 1956, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плесканець | плесканці |
Родовий | плесканця | плесканців |
Давальний | плесканцеві, плесканцю | плесканцям |
Знахідний | плесканець | плесканці |
Орудний | плесканцем | плесканцями |
Місцевий | на/у плесканці | на/у плесканцях |
Кличний | плесканцю | плесканці |